Гірчиця

місце в сівозміні

Хорошим місцем для гірчиці є поле пшениці і жита, які запарюють, а також коренеплоди. Слідом за гірчицею повинна бути озима пшениця. Не можна сіяти гірчицю після льону і хрестоцвітих (у них спільні шкідники і хвороби). За наявними даними, гірчиця дає високі врожаї на чистих ділянках багаторічних покладів або багаторічних трав.

Чорний пар залишається ідеальним попередником гірчиці на півдні та південному сході. Запорукою врожаю тут є очищення поля від бур'янів і наявність на парових полях гарантованих запасів ґрунтової вологи. Добрими попередниками гірчиці також є озима та яра пшениця на чорних парах. Хороші результати дає сівба гірчиці після бобових, а особливо з шаром багаторічних трав.

Пересів гірчиці поверх гірчиці або інших хрестоцвітих категорично неприпустимий. Часовий проміжок для повернення цих культур має бути не менше 3-4 років. Небажаними попередниками для гірчиці є просо, сорго, буряк і однорічні трави.

Позитивна роль кращих попередників позначиться лише за умови дотримання відповідних технологій вирощування попередніх посівів гірчиці. Тому необхідно звернути пильну увагу на характер засмічення ділянки в попереднє літо. Запущені перегари, озимі, засмічені ярі чи бобові культури не можуть забезпечити майбутній високий урожай гірчиці.

Неприпустимо внесення гірчиці на поля, засмічені багаторічними бур'янами (осот, пирій та ін.). Важко розраховувати на успіх посіву гірчиці на заморських полях. На перших етапах гірчиця росте повільно, а швидкорослі багаторічні та ранні ярі бур’яни можуть повністю заглушити рослини. Водночас за оптимальних строків сівби гірчиця є сильним конкурентом для великої групи пізніх ярих бур’янів: щипців, щетинки, костриці. Дружні сходи гірчиці можуть повністю придушити ці бур’яни, тому на таких полях можна вирощувати гірчицю з високою ефективністю.

Строки і способи сівби

Насіння гірчиці теплі і починають проростати при +1,0 С. Однак для набухання та проростання їм потрібно значно більше вологи, ніж зернам. Тому сіяти гірчицю потрібно якомога раніше, коли сівалки вперше виходять на поле.

Дослідження показали, що при найранішій сівбі було отримано 16,8 ц/га олійних культур. При запізненні з сівбою на 10 днів урожайність гірчиці становила 14,4 ц/га. При сівбі через 20 днів урожайність гірчиці становила не більше 0,9 ц/га. Досвід показує, що найвищий урожай гірчиці гарантований лише за ранніх і пріоритетних строків сівби.

Основною причиною зниження врожайності при зволіканні з посівом є зрідження сходів через висихання посівного шару ґрунту. У більш пізніх посівах на ефект більше впливають бур’яни, які часто заглушають гірчицю. Негативний вплив на продуктивність пізніх посівів мають несприятливі погодні умови у вигляді літньої посухи. Через явну перевагу ранніх строків сівби деякі господарства практикують сівбу повітряним та іншим способом розкидним способом. Для цього ґрунт готують у попередньому році запаром або напіврозвареним способом. Посів проводять рано навесні, після сходу снігу на мерзлу землю при температурі -2 градуси. Насіння в день посіву змішують із суперфосфатом або амонієм у співвідношенні 1:7 або 1:10. Для закладення насіння в грунт через 7-10 днів після посіву проводять струшування з подальшим коткуванням котком.

Рослини повною мірою використовують весняні запаси ґрунтової вологи, розвивають потужну кореневу систему і листковий апарат. Надалі рослини гірчиці, вирощені з переливним насінням, набагато краще переносять несприятливі природні умови і уникають масового ураження хрестоцвітих. При виборі способу сівби враховують запаси осінньо-зимової вологи в ґрунті та засміченість поля.

На добре підготовлених і чистих від бур’янів полях успішних результатів можна досягти при звичайному одноразовому посіві з міжряддям 30 сантиметрів. Посів сошником зі зниженою нормою висіву використовується для збільшення площі живлення рослин і досягнення оптимальної норми висіву, що особливо важливо в екстремально посушливі роки. У районах з недостатнім зволоженням, особливо після багатосніжних зим, перевагу слід віддавати широкому способу сівби з міжряддями 70 см з обов’язковим подальшим обробітком міжрядь.

При будь-якому типі посіву неприпустимі як дрібне, так і глибоке закладення насіння гірчиці. Глибина удару коливається від 3 до 4 сантиметрів. Ключовою вимогою тут є закладення насіння у вологий ґрунт. На легких механічних ґрунтах допускається більш глибоке закладення у міру висихання верхніх шарів орного ґрунту. Глибина подрібнення насіння регулюється натискними пружинами сошників до повного їх вивільнення.

При сівбі з шириною міжрядь 30 сантиметрів використовують норму висіву 1,5-2,0 млн. проростаючих насінин на 1 га. На зрошуваних землях, а також у зоні чорноземів у родючу весну норму висіву доцільно збільшити до 2,5 млн. проростаючих насінин. У посушливих районах при широкому способі сівби з міжряддями 45 сантиметрів норму висіву можна знизити до 1 млн. проростаючих насінин. Цільову норму висіву можна зберегти, якщо попередньо змішати насіння гірчиці з гранульованими мінеральними добривами з розрахунку 20 кг/га. У цьому випадку насіннєві ящики заповнюють сумішшю не більше ніж на 1/3 частини.

врожай

Гірчиця — рослина, що цвіте довго, і її дозрівання часто затримується. Тому повноцінний урожай можна отримати лише за умови правильного вибору косівського періоду. При ранньому збиранні відбувається живлення насіння, збільшується частка забрудненості олії, знижується вихід олії та її якість. Водночас зволікання зі збиранням неминуче призводить до втрат врожаю через гірчицю.

Гірчицю можна відокремити або видалити безпосередньо. На початку очищення краще використовувати двофазний метод. На похилих балках, коли приблизно половина стручків набуває лимонно-жовтого забарвлення, а насіння в нижніх стручках центральних гілок вже набуло повноцінного жовтого забарвлення сорту. Вологість насіння в цей час 30-40%. Висота зрізу повинна бути не менше 15-20 сантиметрів. При скошуванні низькорослої гірчиці кронштейни на мотовило навішують гумові стрічки шириною 70-80 міліметрів, щоб пом'якшити вплив на рослини і зменшити висихання насіння з коробочок. Обмолочують катки при їх висиханні при вологості насіння 8-12%.

При косінні на сміттєзвалищі завжди існує ризик частого вітру, що розносить висихаючі валики. Щоб уникнути таких втрат, деякі господарства практикують виїзні «удари» шириною до 30 сантиметрів за один прохід комбайна. Залишилися рослини перешкоджають перенесенню гірчичників і зберігають основну масу врожаю.

Пряме скошування застосовують у господарстві при рівномірному дозріванні рослин, відсутності в рослинах бур'янів, наявності доброї зерноочисної та сушильної бази. Термін безпосереднього збирання настає при вологості насіння 18% і нижче.

Зерна гірчиці дуже дрібні і мають високу текучість. При обмолоті можливі великі втрати. Тому комбайни треба ретельно готувати до збирання. Вирішальну роль у найбільш повному збиранні насіння відіграє правильна технологічна налагодженість комбайнів. При прямому косінні, щоб зменшити дроблення насіння з коробочок, його бортик оснащений прогумованим поясом шириною 70-80 мм. Відношення окружної швидкості лез до поступальної швидкості зернозбирального комбайна становить 1:1,0/1,1. Робоча швидкість зернозбирального комбайна повинна бути в межах 5-6 км/год.

При виборі катків також звертають увагу на швидкість жатки комбайна та швидкість стрічки підбирача. Копіювальні башмаки встановлюють у положення, яке відповідає висоті зрізу 100 мм, щоб зменшити вплив на валок і попередити розтріскування стручків у котках.

Для зменшення розкидання насіння пальцями равлика над центральною частиною влаштовують козирок з металу або брезенту, який кріплять до кронштейнів на лобовому склі хедера. Розміри козирка 2,0х0,8 м повинні забезпечувати повне перекриття центральної частини равлика і знаходитися над нею на висоті 35-40 сантиметрів.

Ширина 16 см і довжина 80. Ці ножі використовуються для повного видалення знизу врожаю та безпечної подачі його на конвеєр похилої камери. Лопаті кріпляться з виступом над спіраллю шнека на 35-40 міліметрів.

Усі параметри уточнюються під час пробного пуску комбайна і коригуються відповідно до стану подрібненої маси та технічного стану агрегатів комбайна. Якщо в господарствах серійно випускаються пристрої для збирання дернини трав, то при збиранні гірчиці ці пристрої (або їх елементи) монтують на зернозбиральний комбайн. Апарати оснащені шліфувальними кругами, змінною сіткою отворів діаметром 2,5 і 3,5 міліметрів, набором заслінок для зниження швидкості повітряного очищення вентилятора, набором гакових кругів довжиною до 290 міліметрів і комплектом прогумовані спіральні ремені, які розташовані в зоні пальцевого механізму вентилятора ріжучого шнека, що встановлюється.

При будь-якому виді збирання гірчиці якісне очищення насіння в молотильному агрегаті досягається за рахунок спільної роботи решітки і вентилятора. Подача повітря повинна бути такою, щоб купа на шпалері розпушилася, але насіння не заносилися в канаву. Раціональні режими обмолоту врожаю наведені в табл.

При збиранні гірчиці необхідно дуже ретельно герметизувати місця можливих витоків насіння в усіх агрегатах комбайна. На схемі, що додається до комбайна, показано зони потенційних втрат насіння під час збирання врожаю, а в таблиці нижче наведено способи їх усунення. Робота над потоком. Гірчиця як дуже шанована культура здатна до самозігрівання в пучку. Навіть день неуважного ставлення до свежеубраним насінням гірчиці закінчується втратою їх схожості на десять відсотків, тому що вологість насіння швидко підвищується через перезволоження частин стебел гірчиці і бур'янів, наявності у багатьох шкідників. Крім того, при тривалому зберіганні насіння олійних культур відзначалося різке підвищення кислотного числа до 9-5 мг нерафінованої олії (при значенні не більше 7 мг) вже при рівні вологості більше 4,0%. Тому струмозалежний відвал слід негайно очищати всіма насіннєочисними машинами.

Для первинного очищення куп гірчиці відокремлюють і підсевні сита з круглими і довгастими отворами, які вибирають залежно від розміру насіння.

Якщо насіння не відповідає базовим умовам, його піддають вторинному очищенню на насіннєочисних машинах з решіткою, встановленою для дрібнодисперсних кислотних порід.

При наявності в насінні великої кількості дефектних зерен гірчиці (уражених грибковими захворюваннями, пророслих), а також насіння бур'янів, що відрізняються від гірчиці щільністю, застосовують пневматичні сортувальні столи.

Після завершення очищення обов'язковий аналіз отриманих продуктів в лабораторії. Найважливішим показником тут є вологість насіння. При короткочасному зберіганні допускається рівень вологості 12%, при тривалому вологість не повинна перевищувати 8%.Для сушіння насіння використовують бункери-вентилятори, підлогові сушарки з температурою 35-37 градусів. З і під сушарками, температура яких не повинна перевищувати 35 градусів.

Під час зберігання насіння гірчиці може заражатися комахами та кліщами, що створює додаткові умови для зволоження та самозігрівання насіння.