На ринку борошна в цьому сезоні всі в мінусі: і казахстанські зернопереробники, і їх основні покупці в Середній Азії. Причина – падіння цін на пшеницю. Тобто мукомоли мають восени Злаки купили по 120 тис. тенге/т і тепер мають борошняної продають по 115-110 тис. тенге/т. Це для них недолік. Так само і покупці – купили борошно за певною ціною, а потім ціна знизилася. Тобто місяць тому ціна була 260 доларів за тонну, зараз – 240 доларів за тонну. Зараз, під час спеки, довго зберігати борошно вже неможливо і склади змушені продавати товар за нинішньою ціною – собі в збиток.
Криза промисловості
Ситуація в зернопереробній галузі Казахстану є критичною. Особливо в Костанайській області, де розташована більшість зернових комбінатів країни, 90 відсотків млинових комплексів простоюють. Подібна ситуація і в інших регіонах. У червні-липні статистика покаже масове падіння експорту борошна з Казахстану. Це погано для країни – менше валютних надходжень і втрачені робочі місця. Крім того, незібране зерно спричиняє зростання залишкових запасів, що, у свою чергу, чинить тиск на ціни на пшеницю.
Причин такої ситуації декілька. Основною проблемою є низькі закупівельні ціни на борошняної, що пропонується покупцями в Афганістані, основному ринку збуту казахстанського борошна в останні роки. Враховуючи ціни на сировину та відпускні ціни на кінцеву продукцію, рентабельність виробництва борошна скотилася в мінус.
Російська пшениця на Костанайському заводі коштує близько 14.000 тисяч рублів за тонну (без ПДВ), — пояснює Аліхан Талгатбек. – Вітчизняна пшениця коштує близько 90.000 тис. тенге (з ПДВ). Експортна ціна на борошняної нижча якість, яка приймає Афганістан, коштує 240 доларів на кордоні (DAP Сариагаш). У кращому випадку це близько 250 доларів. У цю вартість входить 45 $ за транспортування з Костаная до залізничної станції Сариагаш. Навіть якщо брати російську пшеницю без ПДВ, то вартість тонни борошна зараз становить 270 доларів. А для того, щоб отримати хоч невеликий прибуток, ціна реалізації в Сарягаші повинна бути не менше 285 доларів.
Середньоазіатські покупці не хочуть і не можуть платити більше. Усі переповнені табори через величезний потік з грудня по квітень», – сказав він. Це призвело до надлишку пропозиції на ринку. Крім того, очікується подальше зниження цін на зерно та борошно. Це змушує покупців брати паузу і розривати договори.
Позначається і надлишок пшениці в Росії - країна шукає нові ринки збуту, в тому числі за рахунок збільшення виробництва і продажу борошна.
російський борошняної зараз транспортується до Афганістану через Каспійське море», — сказав Аліхан Талгатбек. – Його розвантажують у Туркменістані та транспортують до Афганістану по суші. Це дешевше.
ПДВ-пастка
Друга за значимістю проблема – невідшкодування державою ПДВ експортерам борошна. Це одразу ставить усе зернопереробне господарство в дефіцит на 12%. Враховуючи те, що виробництво вже має низький прибуток, це не має сенсу, і компанії припиняють роботу.
Заборгованість уряду з ПДВ перед промисловістю зараз дуже висока», – сказав Аліхан Талгатбек. – Загалом бюджет нині винен зернопереробникам понад 40 мільярдів тенге. Деякі компанії заборгували по 1,5-2 млрд тенге. Найбільше їх накопичилося до 2022 року. І, наскільки ми знаємо, ніхто їх розраховувати не буде. В результаті розрахунки без відшкодування ПДВ підуть в мінус на 15-20%.
Причина несплати – у податківців є сумніви, що ПДВ сплачував у свою чергу партнер комбінату. Це затримує відшкодування податків на гігантські суми.
Ланцюжок такий: торговий дім експортував борошно, купуючи його у комбінату», – пояснює Аліхан Талгатбек. – Тобто він узяв на себе ПДВ комбінату. Млин у свою чергу купив пшеницю z. Б. від Продкорпорації. «Продкорпорація його в когось купила, у когось купили. Десь у цьому ланцюжку податківці виявили певні порушення. В результаті ПДВ не повертається експортеру, торговому дому. І достеменно не з’ясовано, пов’язане порушення із закупівлею пшениці чи ні. Можливо, це була якась служба. Або йшлося про продаж інших видів сільськогосподарської продукції. Ми не знаємо, що таке п’яте чи шосте плем’я. Але результат той самий – експортер не отримує відшкодування ПДВ.
Небезпечне зерно
Ринок борошна лише повільно відновиться восени, коли спорожніють склади в Середній Азії. Питання, однак, полягає в тому, як досвід цього сезону втілиться в наступний рік. Все більше мукомологів приходять до висновку, що казахська пшениця стає «токсичною» (в економічному плані), сказав Талгатбек. Тобто працювати з ним небезпечно, оскільки відшкодувати ПДВ практично неможливо. Вітчизняним переробникам простіше і вигідніше перейти на російське зерно. Або взагалі перенесення виробництва в сусідню країну, Узбекистан чи Росію.
З російським зерном проблем із поверненням ПДВ немає», — каже Аліхан Талгатбек. – Ви її купуєте, платите імпортний податок, і навіть вона коштує як казахська пшениця, якщо не менше. Переробляєш, експортуєш борошно – і без проблем повертаєш ПДВ. З казахською пшеницею краще не працювати, вона «отруйна», як тепер знають усі млини. Якщо ви візьмете тонну казахської пшениці, у вас з нею будуть проблеми, і ви навіть не отримаєте відшкодування ПДВ на весь експорт. Навіщо нам ці проблеми? Повторюю: зараз простіше імпортувати сировину, переробляти її і експортувати кінцевий продукт. І не возься з казахським зерном. Це глобальна зміна менталітету серед процесорів, і коли це станеться, буде дуже важко повернутися назад.
Експерт також зазначає, що серед власників млинів Костаная є іноземні бізнесмени. Вони дивляться на умови в різних країнах і вибирають найкращі. Якщо в Казахстані є такі проблеми для експортерів, які є з вини уряду, то цілком можливо перевести бізнес в Узбекистан чи Росію, де проблем немає.
тиск на ціни
Результат зрозумілий всім учасникам галузі: оскільки мукомоли є другим за величиною покупцем казахської пшениці (після трейдерів), їх відмова купувати казахське зерно призведе до різкого зростання незатребуваної пропозиції на ринку. Це ще більше тисне на ціни. І ціна на казахстанську пшеницю буде падати, поки не досягне ціни російської пшениці. А ціни на російському внутрішньому ринку зараз знаходяться в районі 10-11 тис. руб./тонна в перерахунку за поточним курсом - 55-60 тис. тенге. Зараз казахстанська пшениця пропонується по 81-82 тис. тенге/т.
Звичайно, багато залежатиме від того, який урожай цього року буде у Казахстану та Росії. І взагалі про те, як будуть розвиватися ціни на світовому ринку пшениці. На даний момент всі чекають і спостерігають за погодою. У Казахстані насувається посуха, а також спека в прикордонних регіонах Росії. Однак прогнози робити ще рано, і ситуація проясниться в середині липня. Тоді побачимо, які ціни чекати восени на ринку пшениці та борошна.
Джерело: Украгроконсалт (Україна)