Світові ціни на продукти харчування, хоча й падали протягом останніх дев’яти місяців поспіль, залишалися рекордними протягом кількох десятиліть. І світла в кінці тунелю не видно – навпаки, виробництво падає, а кількість голодуючих зростає. На цьому тлі буде посилюватися роль Росії в забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Ціни на основні продукти харчування в наступні дев'ять місяців 2022 року на світовому ринку впали після історичного максимуму в березні. Наприкінці минулого року вони були на 1% нижчими, ніж наприкінці 2021 року, свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO).
Тим не менш, середній індекс цін на кінець 2022 року був на 14,3 відсотка вищим, ніж у 2021. В результаті вартість зерна встановила новий рекорд, побивши показники 2011. Середні ціни на пшеницю були на 15,6 відсотка вищими, ніж у 2021 році, за Кукурудза на 24,8 відс. Таке зростання цін на зерно у FAO пояснюють "значними перебоями на ринках, зростанням невизначеності, підвищенням цін на енергоносії та виробництво, несприятливими погодними умовами в деяких ключових країнах-постачальниках і високим попитом".
«Середні ціни на рослинні олії, молоко та м’ясо виявилися найвищими за понад тридцять років».
Середні ціни на рослинну олію, молоко та м’ясо за підсумками 2022 року також були найвищими за всю історію спостережень ФАО (з 1990 року), ціни на цукор – найвищими з 2012 року.
«ФАО другий рік фіксує інфляцію у світі понад 30%, сьогодні вже понад 35%. Стрибок стався через накопичені проблеми, які накачали економіки розвинутих країн нічим не забезпеченими грошима», – заявила колишній віце-прем’єр Вікторія Абрамченко.
Результати за 2022 рік показали, що ціни на основні товари індексу скоригувалися, але в грудні ціни на молоко впали на 17%, на Злаки на 12%, за Цукор на 7% і на м'ясо на 6% вище рівня 2021. Впали лише ціни на нафту, повідомила керівник Центру економічних прогнозів Газпромбанку Дар'я Снітко.
Порівняно із середніми значеннями 2010-х років ціни на всі товари наприкінці 2022 року були на 25-30% вищими. У 2022 році глобальну продовольчу кризу можна буде подолати зусиллями ООН і Росії спільно з Туреччиною та іншими країнами, стратегічними партнерами на світовому ринку зерна, сказав професор кафедри торговельної політики бакалаврату РЕУ. Г. В. Плеханова Ібрагім Рамазанов.
Директор Управління ФАО з комунікацій з РФ Олег Кобяков каже, що енергетична криза, а також геополітична напруга навколо ситуації з Україною у 2022 році є одними з традиційних факторів ризику загострення продовольчої кризи (наприклад, зростання світової населення). ФАО прагне подолати голод до 2030 року. Але очевидно, що ця мета не буде досягнута за сім років, що залишилися. Навпаки: кількість голодуючих продовжує зростати. І якщо раніше мова йшла про економічну доступність продовольства, то в 2023 році «є об’єктивні і серйозні ризики того, що продовольство, окремі його групи, стануть фізично недоступними», – сказав Кобяков під час виставки «Агрос».
Свою роль у цьому зіграє суттєве обмеження доступу до російських мінеральних добрив. Через труднощі з вантажами, транспортом і страхуванням вантажів ціни на них зросли. В результаті їх доступність для фермерів зменшилася. І чим менше вносиш добрив, тим менше отримуєш урожай, – сказав Олег Кобяков.
До початку 2023 року світовий продовольчий ринок ще міг загалом адаптуватися до геополітичної ситуації та специфіки світового ринку, каже Ібрагім Рамазанов. «Крім того, світова продовольча криза була подолана також завдяки рекордному врожаю зерна та іншої основної сировини для виробництва продуктів харчування в Росії», - сказав експерт.
Тому, на його думку, у 2023 році можна очікувати більш збалансований сценарій розвитку світового продовольчого ринку через високий експортний потенціал.
За словами Вікторії Абрамченко, у 2023 році світові ціни на продукти харчування, безсумнівно, продовжать зростати. «Криза на світовому продовольчому ринку триватиме. Тому що продовольчий ринок залежить від двох інших – ринку мінеральних добрив і ринку енергоносіїв. І ніяких покращень для інших країн тут очікувати не доводиться», – пояснила вона в інтерв’ю РІА.
У найближчі два-три роки можна очікувати, що ціни на всі товари залишаться високими порівняно з рівнем кінця 2010-х, погоджується Дарія Снітко.
У 2023 році світ чекає повномасштабна продовольча криза, заявив у грудні компанії Trust Technologies (раніше PwC) Михайло Магрілов, керівник практики надання послуг державним установам і компаніям державного сектора. Подвоєння цін на добрива та енергію з 2021 року, а також надзвичайна волатильність і непередбачуваність цін означали, що зростання сільськогосподарського виробництва сповільнилося до 1,1% на рік. Цього недостатньо, щоб прогодувати зростаюче населення Землі (а нещодавно ми перевищили вісім мільярдів людей), навіть якби кожен міг дозволити собі купувати дорогі продукти, каже Магрілов.
За даними ООН, у 2021 році 10% населення планети (828 мільйонів людей) будуть голодувати. У липні минулого року Всесвітня продовольча програма ООН попередила, що якщо не вжити рішучих заходів для припинення кризи, світ зіткнеться з масовим голодом, політичною дестабілізацією та неконтрольованою міграцією.
«Кількість тенденцій розриву зростає, ніби деякі регіони світу намагаються зробити ситуацію критичною. Прикладом цього є агресивне прийняття порядку денного ESG, особливо в Європі, на тлі зростання витрат і скорочення пропозиції ключових товарів», — сказав Магрілов.
Головним ризиком у 2023 році будуть, звичайно, погодні умови. «Ми будемо дивитися на погоду в Чорному морі, головному виробнику пшениці, в Європі та інших USA, дивіться уважно», – пояснює Дарія Снітко.
Але як в ЄС, так і в USA все частіше звертається до теми скорочення посівів. Також очевидно, що Європа входить у довгострокову тенденцію скорочення виробництва. Тому оцінки врожаю в нашій країні, особливо пшениці, і надалі будуть головними на ринку зерна і визначати рівень цін, вважає експерт.
«В Європі та USA врожаї скорочуються. Тому оцінки врожаю в Росії й надалі будуть найважливішими на світовому ринку зерна і визначать рівень цін».
«Ризик повернення світової продовольчої кризи пов'язаний насамперед з політикою USA та їхні союзники, напрusaчоловіки мали намір загострити глобальне протистояння, а бажання в USAпідвищувати власну глобальну конкурентоспроможність, стримуючи економічне зростання інших країн», — каже Рамазанов.
Крім того, проблеми на світовому ринку енергоносіїв, добрив і окремих ресурсів також можуть призвести до певного зростання цін на продовольство на світовому ринку, додає експерт.
Ймовірно, стабілізації та виходу з саміту можна досягти лише шляхом деглобалізації та створення низки великих регіональних кластерів по всьому світу. Для Росії це означає цілеспрямований розвиток відносин з низкою країн-партнерів, з якими наша країна має багато спільних інтересів і високий обмінний потенціал. Це можуть бути такі країни, як Індія, Іран, Туреччина, Узбекистан, Китай, каже Михайло Магрілов.
Що стосується Росії, то, за словами Абрамченка, внутрішній ринок надійно захищений від зростання світових цін, у тому числі завдяки діючим експортним тарифам. З наявністю їжі проблем немає. У 2022 році в Росії зібрали високий урожай зернових (майже 154 млн тонн) та інших культур. Для деяких харчових продуктів (наприклад, зерна та рослинної олії) виробництво у багато разів перевищує попит.
«Можна з упевненістю сказати, що наша країна вже давно перебуває не в найкращій формі, в якій була в поточному сезоні, — говорить Дмитро Рилко, генеральний директор Інституту аграрних ринків та економіки (ІКАР). Зараз головне завдання – забрати якомога більше зерна та олії на контури внутрішнього ринку, інакше нас чекає сильний надлишок потужностей і збитки. До кінця сезону Росія може вивести на світовий ринок 45,5 млн тонн пшениці, і це буде абсолютним рекордом, оцінює експерт. Це було неможливо уявити 20 років тому.
Але це не означає, що ми можемо заспокоїтися. Зараз ми досягли самозабезпеченості багатьма продуктами першого замовлення. Але ще є засоби виробництва для сільського господарства. І тут ситуація вже не така райдужна: країна сильно залежить від імпорту насіння, генетичного матеріалу та агрохімії, каже Рилко.
Директор Всеросійського інституту проблем сільського господарства та інформатики. Олександр Петріков з Ніконова також відзначає "певну стабілізацію" російського внутрішнього ринку. Проте продовольча інфляція в країні залишається високою — у 2019 і 2020 роках вона була незрівнянно нижчою, каже він. Крім того, не варто забувати, що частка витрат на харчування в російському бюджеті дуже висока - зараз вона становить близько 32,9%. «А економічна доступність продовольства – це найважливіший показник продовольчої безпеки країни», – наголошує експерт.
Джерело: Зерно онлайн (Росія)