Їжа

Продукти харчування з Росії важко вивозити на зовнішні ринки

Влада повідомляє про рекордні прирости зерна від поточного врожаю. Росстат повідомляє, що зібрано понад 150 млн тонн зерна при прогнозі Мінсільгоспу в 140 млн тонн. Це може бути абсолютний рекорд. У той же час прогрес в експорті переробленої сільськогосподарської продукції набагато скромніший. Експорт борошна з Росії більш ніж у 120 разів нижчий за експорт пшениці.

А перспектив хоча б збільшити експорт борошна небагато. Логістика контейнерного морського експорту з РФ дорога і нерозвинена, кажуть експерти, а терміни зберігання продуктів переробки значно коротші, ніж сировини. Аналітики кажуть, що подолати аграрне «сировинне прокляття» Росія може лише шляхом розширення внутрішнього виробництва.

Урожай зерна в Росії досяг 140,2 млн тонн, повідомив Росстат у четвер. У свою чергу, збір насіння соняшнику становив 3 млн тонн, цукрових буряків 13,408 млн тонн, картоплі 15 млн тонн. Збір овочів закритого ґрунту склав 9,539 млн тонн.

Надлишки над внутрішнім попитом тепер мають експортуватися. Глава Мінагрополітики Дмитро Патрушев заявив, що його відомство збільшить розмір квоти на експорт зерна. Очікується, що його обсяг становитиме 25 мільйонів тонн без розбивки на окремі культури.

Російська незалежна газета нагадує, що квота на експорт вводиться щорічно в другій половині сільськогосподарського сезону на період з 15 лютого по 30 червня. Минулого сільськогосподарського року квота становила 11 млн тонн, у тому числі 8 млн тонн пшениці та 3 млн тонн ячменю та кукурудзи. Захід покликаний забезпечити продовольчу безпеку Російської Федерації, обмежити зростання внутрішніх цін на зерно, що може призвести до зростання вартості та споживчих цін на борошно, хліб, м'ясо та молоко. Проте в поточному році РФ збирає грандіозний урожай зернових, і особливо пшениці.

З точки зору розвитку сільського господарства, Росія все ще є дуже багатою на ресурси країною, яка вважає за краще експортувати свою продукцію за кордон після попередньої обробки. Так, якщо до кінця 2021 року з РФ було експортовано близько 38 млн тонн зерна, то обсяг експорту борошна, навпаки, буде в сотні разів меншим.

У 2021 році було експортовано близько 260.000 тис. тонн пшеничного та житнього борошна, що на 3,3% більше порівняно з попереднім роком. Експортний оборот із цього склав 86,8 млн. доларів США. Пшеничне борошно становило 97 відсотків продажів. За той же період країна виробила лише близько 8,2 мільйона тонн борошна, що становить лише 2% світового виробництва. На тлі поточного виробництва та експорту необробленого зерна це досить скромні суми. При цьому максимальний обсяг поставок борошна був встановлений у 2019 році, коли РФ експортувала 314,6 тис. тонн на $103 млн. Потенціал збільшення експорту борошна відносно невеликий. Експерти центру "Агроекспорт" при Мінагрополітики підрахували, що країна може експортувати не більше 430 тис. тонн пшеничного борошна на рік.

Однак обсяги переробленої їжі в країні постійно зростають. Глава Мінсільгоспу РФ Дмитро Патрушев на початку жовтня зазначав, що фактично поставки борошна в цьому році зросли майже в чотири рази, не згадуючи фактично поставлений обсяг. Подібна тенденція спостерігається і в інших сегментах агропромислового комплексу (АГРАР). Наприклад, минулого року Росія заробила на експорті сільськогосподарської продукції понад $36 млрд, повідомляє «Агроекспорт». Зернових експортовано в обсязі на 11 млрд доларів, нафтопродуктів - на 7 млрд доларів, риби і морепродуктів - на 5,2 млрд доларів. Експорт харчової та переробної промисловості склав 4,7 млрд дол.

Позитивна динаміка спостерігається і в частині окремих товарних категорій. Наприклад, у 2021 році Росія експортувала кондитерських виробів на $1,6 млрд. За чотири роки обсяг поставок зріс на 56%. Шоколаду експортовано на 872 млн доларів, борошняних кондитерських виробів – на 557 млн ​​доларів, цукрових виробів – 210 млн, підрахували в «Агроекспорті». Обсяг експорту кондитерських виробів склав 824 тис. тонн продукції, збільшившись на 19% порівняно з минулим роком оцінили асоціації кондитерських компаній. Цього року в країну очікується поставка кондитерських виробів на 1,7 млрд доларів. На початку жовтня країна експортувала кондитерських виробів майже на 390 тис. тонн, у грошовому – на понад 946 млн доларів, повідомила Федеральна митна служба Росії.

Високі врожаї при збиранні стають своєрідною проблемою для Росії. У Російському зерновому союзі (РЗС) визнали, що аграрії щорічно втрачають до 5-7% урожаю зернових через відсутність потужностей з доробки та зберігання. Водночас у полі під час збирання починають формуватися втрати зерна. На цьому етапі втрачається до 2-3% зерна, в основному через зношеність зернових технологій і меншу кількість ріллі на гектар порівняно з іншими країнами. У Союзі повідомили, що загальна потужність зберігання зерна в РФ становить 146,8 млн тонн. Більше половини з них – 82 млн тонн – на сільгоспвиробників. «Якість зберігання — 47,4 млн тонн і 17,4 млн тонн, решта 82 млн тонн — короткострокове зберігання, це в першу чергу зерно», — пояснили в РЗС. Водночас за рахунок підвищення врожайності цього року можна досягти втрат зерна на рівні 15%, не виключили в Союзі.

Експерти видавничого дому «Незалежна газета» впевнені: шанси РФ заробити на поставках сільськогосподарської продукції з більш глибокою переробкою мінімальні. «Все питання в тому, що вони готові купувати на світовому ринку. Основними покупцями російського зерна є Туреччина, Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Бангладеш, Казахстан. Зерно закуповують насамперед для того, щоб прогодувати найменш заможні верстви населення, тобто не найбільш платоспроможні. Переробні потужності у цих країн свої. Якщо Росія скоротить експорт зерна, вищезазначені країни не будуть купувати борошно в Росії – вони будуть купувати зерно в інших країнах/постачальниках. А на внутрішньому ринку ми маємо профіцит, тому наступного року аграрії просто менше сіятимуть», — наголошує експерт компанії «Yva Partners» Артем Клюкін. Він наголошує: для світового ринку це норма, що там переважає пропозиція «сировини».

Крім того, за словами старшого наукового співробітника Центру політики підтримки сільського господарства Дениса Терновського, експорт пшениці у світовій торгівлі не може бути повністю замінений експортом продуктів первинної переробки. «Зерно – більш зручний продукт для зберігання та транспортування. І, наприклад, світовий ринок борошна становить лише близько 7% у фізичному та 11% у вартісному відношенні світового ринку пшениці», – повідомляє він.

«На відміну від поставок сільськогосподарської продукції, багато видів переробної продукції вимагають особливих умов і обмежених термінів зберігання, способів пакування, обробки, транспортування тощо. Зіткнувшись із низкою проблем, які перешкоджають одержанню стабільного прибутку від діяльності, пов’язаної з постачанням сільськогосподарської продукції в країни, які знаходяться на великій відстані від російських портів, виробники та експортери особливо не зацікавлені в таких операціях», – пояснює професор Російського економічного університету імені академіка Плеханова Ібрагім Рамазанов.

Експерти ICAR відзначають, що Росія може експортувати зерна до 50-100 млн тонн, а борошна навіть теоретично може експортувати лише 5 млн тонн на зерно. «Багато перероблених продуктів мають набагато коротший термін зберігання, ніж сировина. А логістика контейнерного морського експорту з Росії дуже дорога і нерозвинена. І це значно дорожче, ніж у більшості країн-конкурентів – України, Туреччини, ЄС, Китаю USA тощо», – кажуть вони.

Однак Росія експортує не тільки сировину. «Останніми роками інтенсивно зростає експорт кормів для домашніх тварин і кормів загалом, багаторазово зріс експорт м’яса – а це продукти переробки зерна», – звертає увагу Клюкін. Експерт вважає, що Росії необхідно і далі нарощувати сільськогосподарське виробництво. «Якщо обсяги сільськогосподарського виробництва в Росії в цілому на внутрішньому ринку помітно зростуть, ціна знову впаде, що збільшить окупність інвестицій у переробну галузь для виробництва вітчизняних продуктів харчування», — вважає аналітик. Щоб стати сильним глобальним гравцем у харчовій промисловості, потрібні дешевші кредитні ресурси та доступ до передових технологій виробництва та управління, вважає аналітик TeleTrade Олексій Федоров.

Джерело: НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА (Росія)

4
НАЗАД ДО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
×